www.wikidata.uk-ua.nina.az Open in urlscan Pro
95.216.247.115  Public Scan

Form analysis
2 forms found in the DOM

GET https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/query/

<form action="https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/query/" method="get"><input class="header-search" type="text" name="q" maxlength="100" size="20" value="Пошук..." onblur="if (this.value=='') this.value='Пошук...';"
    onfocus="if (this.value=='Пошук...') this.value='';"><button type="submit" class="fa fa-search searchsubmit"></button></form>

POST https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/

<form action="https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/" method="post"><input type="email" placeholder="your.address@email.com"><input type="submit" name="email_submit" class="red" value="Приєднуйтесь"></form>

Text Content

Мови
 Azərbaycanca Беларускі Dansk Deutsch Española Français Indonesia Italiana 日本語 Қазақ Lietuvos Nederlands Português Русский සිංහල แบบไทย Türkçe Українська 中國人 United
State Afrikaans
Підтримка

 * Вікіпедія

Згорнути меню


УКРАЇ НСЬКІ КАРПА ТИ ЧАСТИНА ГІРСЬКОЇ СИСТЕМИ СХІДНИХ КАРПАТ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
ВОНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ЗОВНІШНІ СХІДНІ КАРП


УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

www.wikidata.uk-ua.nina.azhttps://www.wikidata.uk-ua.nina.az
Share
Tweet
Email
Share
Share

Украї́нські Карпа́ти — частина гірської системи Східних Карпат у Західній
Україні. Вони поділяються на Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні
Карпати. Їхня довжина від верхів'їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км,
ширина понад 110 км. Займають територію Закарпатської, Львівської,
Івано-Франківської та Чернівецької областей. Загальна площа гірської системи —
понад 21,56 тис. км². Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та
розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються, переважно, з
північного заходу на південний схід. Найвища вершина — Говерла (2061 м).

Українські Карпати: українське Прикарпаття і українське Закарпаття (російською
мовою)Мапа Карпат. На території України розташовані Східні Карпати


ЕТИМОЛОГІЯ

Геологічна мапа Карпат (1920 рік). Для Карпат на території України вживається
термін «Бескид Високий»


УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

Термін «Українські Карпати» не є географічним, а радше політико-ідеологічним.
Вперше цей термін почали активно вживати після вересня 1939 року радянські
політики, публіцисти і науковці. З точки зору сучасного географічного
районування так звані «Українські Карпати» є центральною частиною Східних
Карпат, яка виділена в межах сучасного державного кордону України і включає
східну частину Бескидів, Ґорґани, Чорногору і східну частину
Вигорлат-Гутинського хребта, Рахівський масив і Чивчини.

Назва Лісисті Карпати походить від назви, яку бачимо на австро-угорських мапах
німецькою як Karpatisches Waldgebirge та угорською як Erdős Kárpátok і Keleti
Kárpátok (Лісисті Карпати і Східні Карпати), що майже відповідає сучасному
поняттю Східних Карпат. Як синонім «Українські Карпати» в 1940–1950-х роках
широкого вжитку набув топонім «Радянські Карпати», та він не прижився. Так
відомий український геолог Володимир Бондарчук (1905—1993), що до Карпатських
гір застосовує назви «Радянські Східні Карпати» у праці «Тектонічний поділ
Радянських Східних Карпат // Геол. журн. АН УРСР. — 1954. — Т. 14. — Вип. 2. —
С. 21–35» та «Радянські Карпати» у монографії «Радянські Карпати:
геолого-географічний нарис. — Радянська школа. — 1956. — 179 с.».


КАРПАТИ

Назву «Карпати» вперше вжив Геродот у V ст. до н. е. Батько історії згадував
річку «Κάρπις» (), що впадає в Дунай. У 105 р. імператор Траян приєднав Південні
Карпати (Дакію) до Риму. Римське панування в регіоні тривало до 271 р. Отже,
Карпати були «відкриті» для цивілізованого світу. Тоді ж цю гірську систему,
просторово дуже аморфну, вперше виокремив Птолемей (90–168).

Походження назви «Карпати» однозначно не з'ясоване. Є низка інтерпретацій цієї
назви — від доіндоєвропейських (С. Роспонд) до слов'янських. Назва «Карпати»
(пол. Karpaty, угор. Kárpátok, рум. Carpați, серб. Карпати, чеськ. i словац.
Karpaty, нім. Karpaten) дуже давня. Її корені простежуються в
середземноморському доіндоєвропейському субстраті.

А. Попов (1965, 1973), А. Байцар (2016) доводять, що оронім виник з назви
фракійського племені карпи. В. Георгієв (1956) уважає давньовірменську мову
особливим фракійським діалектом і виводить топонім Карпати від фракійського
«(s)korpa-ta» — скеляста. С. Распонд (1957) переконаний, що назва Карпати
походить із доідоєвропейського «caro» — камінь. Такого ж погляду дотримуються І.
Хубшмід (1967, 1969), виводячи топонім Карпати від доідоєвропейського «karr» —
камінь. Він зачисляє до цього ряду рум. «scarpa» — скеля; сербохорв. «skrapa» —
тріщина в каміннях і в діалекті — дрібні камені; словен. «ceren» — скелясте
місце.

В. Чихарж (1960) убачає базис «carra» — камінь у середземноморському
доіндоєвропейському субстраті. Р. Козлова (1987) виводить назву «Карпати» від
праслов'янських слів *kъrpatъ(jь) — «з вигинами, виступами, горбатий, нерівний»;
<*kъrpa — «щось криве, вигнуте, вигин, виступ»; <іє. (s) ker — гнути; крутити у
ступені редукції з детермінативом -р-. Словацький та чеський мовознавець і
етнограф П. Шафарик, а за ним і Є. Поспелов (1967) виводять оронім Карпати від
слов'янського орографічного терміна «хрб», «харабат» — хребет.


КАРТОГРАФУВАННЯ

Детальна угорська мапа рельєфу Карпат (1938 рік) (Оригінальна назва:Magyarország
vízborította és árvízjárta területei az ármentesítő és lecsapoló munkálatok
megkezdése előtt 1:600000)

Наприкінці XVIII ст. з'явилися перші деталізовані мапи сучасної території
Українських Карпат, де позначено назви деяких гірських хребтів і вершин. Одною з
них є мапа «Carte de la Pologne Autrichienne contenant La Russie Rouge et la
partie meridionale du Palatinat de Cracovie, etc.», видана P. Santini у Венеції
(1776 р). Вона зроблена на папері розміром 45 х 59 см та відображає територію
Галичини з незначними прилеглими територіями Угорщини, Молдавії, Польщі та
Сілезії. Особливістю цієї мапи є те, що на ній уже позначено назви деяких
хребтів і вершин. Наприклад, у районі таких сучасних гірських ландшафтів як
Чорногора, Мармароський масив, Свидовець на цій мапі є назви хребтів Sniezna
Gora, Swiazdova Gora, назви окремих вершин: Biala G., Lisia Gora. Там же є назви
копалень золота — Diabla Gora, срібла Srebrna Gora та ін. Серед поселень того
району легко віднайти село Czarna Gora, що біля витоків річки Pruth R.

Перші детальні мапи Українських Карпат з'явилися в другій половині XIX ст. в
Австро-Угорській імперії. Після Австро-Прусської війни 1866 р. по всій території
імперії надзвичайно швидкими темпами будували залізниці, у тому числі й на
території Карпатської Руси (Закарпаття), Східної Галичини та Північної Буковини,
які знаходяться в сучасних кордонах України. Ця розбудова залізничної мережі
потребувала точних топографічних мап. Відтак уже в 1875 р. в Австро-Угорщині
вийшли карти Карпат масштабом 1:25 000. Через два десятиліття, у 1895 р., вийшла
друга редакція цих карт. Після розпаду Австро-Угорщини Українські Карпати були
розділені кордонами трьох нових держав — Першої Чехословацької Республіки,
Польської Республіки та Румунського королівства. У середині 20-х років XX ст. на
місцевості були повністю проведені кордони. У міжвоєнний період Військовий
географічний інститут у Варшаві зробив 482 аркуші (квадрати) «кілометровок» —
карт масштабом 1:100 000, які були видані протягом 1932—1937 рр. Ці мапи
вирізняються високою точністю, і, що важливо для мандрівників, які подорожують
старим чесько-польським кордоном, на них нанесена нумерація прикордонних
стовпців. У 1990-х роках варшавський картограф Пйотр Камінський перевидав їх,
доповнивши спеціальною інформацією для туристів.


РЕЛЬЄФ

Осінь на Синевирському перевалі)

Абсолютні висоти гірської системи коливаються до 120—400 м біля підніжжя гір, до
500—800 м у міжгірних улоговинах та 1500—2000 м вздовж основних хребтів.

Усі найвищі вершини — Говерла (2061 м — найвища точка України), Бребенескул
(2036 м), Піп Іван Чорногірський (2028 м), Петрос (2020 м), Ґутин Томнатик (2016
м) Ребра (2001 м) — зосереджені у масиві Чорногора.


ГЕОЛОГІЯ

Вихід на поверхню скель флішового типу на Манявському водоспаді.

У геологічній будові переважає , трапляються виходи юрських вапняків,
палеозойських кристалічних сланців. Неогенові вулканогенні утворення
представлені андезитами, базальтами та їхніми туфами.


СТРУКТУРНО-ТЕКТОНІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Українська частина Карпатської дуги є північною гілкою альпійських структур
європейського Середземномор'я. За віком складчастості поділяються на Зовнішні
(або Флішеві) і Внутрішні. Вони складені флішовими товщами крейди та палеогену.

Пенінським глибинним розломом Карпати відокремлюются від Закарпатського
внутрішнього прогину, фундамент якого складений осадовими товщами тріасу, юри,
крейди, метаморфічними комплексами палеозою, а чохол неогеновими
вулканогенно-осадовими утвореннями, ускладненими проявами соляно-купольної
тектоніки. На різні зони прогину накладене Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо,
представлене лавами і туфами пліоценового віку.

ПЕРЕДКАРПАТСЬКИЙ КРАЙОВИЙ ПРОГИН

Передкарпатський крайовий прогин розташований між складчастими Карпатами і
Волино-Подільською плитою, в межах якого виділено дві зони:

 * Внутрішня зона
   * Бориславсько-Покутська підзона
   * Самбірська підзона
 * Зовнішня (Більче-Волицька) зона

Рельєф Бориславо-Покутського покриву (передній план) та Карпатська складчаста
структура (задній план) - по дорозі з Івано-Франківська до Долини.

Бориславсько-Покутська підзона — це великий покрив, складений флішевими
відкладами крейдово-палеогенового віку, на яких залягають нижньоміоценові
моласи.

Підзона має складну багатоярусну будову. В районі м. Борислав виділяється
Бориславська складка, яка складена крейдовими і палеогеновими флішевими
відкладами, а під нею виділяється Бориславський насув. У районі м. Долина в
будові Бориславо-Покутської зони виділяються два глибинні структурні елементи:
Долинська і Північно-Долинська складки.

В районі Долини флішеві відклади залягають на глибинах 1200—1500 м. В
центральній частині підзони вони залягають на глибині приблизно 3000 м
(свердловина Улично-14 і Улично-1).

Самбірська зона — система лінійних складок і лусок, які утворюють покрив,
насунутий на автохтонний розріз прогину, а з південного-заходу обмежена насувом
Бориславо-Покутської підзони. Зона складена нижнім міоценом (нижні моласи).

Типові рельєфи Самбірського покриву (біля міста Добромиль).

Самбірська підзона, в цілому, є крупним синклінорієм, складеним системою
дрібніших антиклінальних і синклінальних складок. Для цих складок характерні
плавні обриси і асиметрична будова: північно-східні крила антикліналей, як
правило, крутіші південно-західних. Рядом поперечних скидів синклінорій розбитий
на окремі блоки. В південно-західному напрямку ці скиди переходять із
Самбірського синклінорію на територію Бориславо-Покутського антиклінорію.

Більче-Волицька має східцево-занурену під Самбірську зону доміоценову основу,
яка характеризується складчасто-блоковою будовою з елементами багатоповерхових
структурно-стратиграфічних комплексів, і відкладів власне прогину, який
складений слабо дислокованими міоценовими відкладами баденію і сармату (верхні
моласи).

Ця підзона має двохярусну будову. Нижній ярус складений юрськими і крейдовими
відкладами платформового типу, розбитими на серію вузьких блоків, які
ступінчасто занурюються від платформи до прогину. На мезозойському фундаменті
залягають моласові відклади міоцену. Моласовий чохол зім'ятий в складки
платформового типу (брахіскладки). До таких складок часто приурочені промислові
родовища горючого газу.

КАРПАТСЬКА СКЛАДЧАСТА ГІРСЬКА СПОРУДА

На Сивульському хребті, який знаходиться в Скибовій зоні.

В межах Карпатської складчастої гірської споруди виділяється ряд
структурно-фаціальних зон: Скибова, Кросненська, Дуклянська, Магурська,
Чорногірська, Свидовецька, Буркутська (Поркулецька), Рахівська, Мармарошська,
Пенінська.

У геологічній побудові зон беруть участь шари крейдового і палеогенового флішу,
а в Чивчинських горах і Рахівському масиві (Мармарошська і Рахівська зони) з-під
флішу виступають кристалічні сланці і мармури протерозою. Фліш представлено
перешаруванням пісковиків, аргілітів, алевролітів, що грають неоднакову роль в
побудові різноманітних структурно-фаціальних елементів. До складу
нижньо-крейдового флішу входять конгломерати, вапняки і мергелі.

Зовнішня смуга Українських Карпат представлена лускувато-моноклінальним
середньогір'ям і низькогір'ям та відповідає, як правило, Скибовій зоні. Ширина
зони біля 40 км. В її складі виділяють Бескиди, Скибові Ґорґани та
Покутсько-Буковинські Карпати. Карпатські флішеві товщі зім'яті у складки, які у
вигляді лусок насунуті на внутрішню зону крайового прогину. Флішеві товщі
сформовані верхньо-крейдовими і палеогеновими піщано-глинистими відкладами.

Ранкова панорама на Сколівські Бескиди, які знаходяться в Скибовій зоні.

Скибова зона (покрив) — це зона, яка складається з ряду крупних лусок, які
насунуті одна на одну в північно-східному напрямку. Ці луски К. Толвінський
(1925 р.) назвав скибами, звідси і походить назва Скибовий покрив. У межах
покриву виділяють шість скиб, які простягаються із північного заходу на
південний схід. Від Передкарпатського крайового прогину у напрямку до
центральної синклінальної зони Українських Карпат, яку займає Кросненська
тектонічна зона, поступово змінюють одна одну такі скиби: Берегова, Орівська,
Сколівська скиби, скиби Парашки, Зелем'янки, Рожанки. Поблизу кордону з Польщею
виражені усі шість скиб, а до кордону з Румунією вважають, що доходять тільки
Орівська та скиба Парашки, якими утворені найвищі хребти Покутсько-Буковинських
Карпат. Низькогірні хребти, що розташовані ближче до Передкарпатської височини,
утворені антиклінальними складками Бориславсько-Покутської підзони крайового
прогину.

Вид на Близниці, які знаходяться в Кросненській зоні.Чорногірський масив, який
знаходиться в Кросненській зоні.

Кросненська зона — витягнута неширокою смугою в загально-карпатському напрямку і
поділяє Зовнішню і Внутрішню антиклінальні морфоструктури. Це зона складена
потужними шарами пісковиків і аргілітів олігоценового віку. Розповсюдження
нестійких до процесів денудації гірських порід сприяло формуванню низькогірного
(600—700 м) рельєфу.

В тектонічній будові Кросненської зони переважають широкі синкліналі і вузькі
гребенеподібні антикліналі. Спостерігаються і насуви, але вони не утворюють
таких стислих лусок, як у Скибовій зоні Карпат. Головні антикліналі і синкліналі
Центральної карпатської зони ускладнені дрібною складчастістю. Найбільш
зануреним частинам відповідають низькогір'я Стрийсько-Сянської і
Воловецько-Міжгірської котловин, Верховинського Вододільного хребта,
Ворохто-Путильського низькогір'я і Ясінської котловини. У центральній частині
Кросненської зони відбулися найбільш інтенсивні підняття, які сформували
середньогірні хребти Привододільних Ґорґан, абсолютні висоти яких сягають понад
1500—1700 м.

Морфоструктура Внутрішніх Карпат зона складчасто-блокових та блокових гір, що
утворюють орографічну вісь Карпат — Полонинсько-Чорногорські Карпати, які
відповідають Дуклянській, Чорногірській й іншим зонам.

Південно-західна частина морфоструктури різко занурюється і зрізається
розломами. Північна частина морфоструктури орографічно виражена Полонинським
хребтом, масивами Свидовець і Чорногора. В геологічній будові беруть участь
верхньо-крейдовий і палеогеновий фліш (чорні сланці і кварцитоподібні
пісковики). Для зони характерні широкі складки, ускладнені дрібною складчастістю
і насувами.

Мармароський масив.

Ядро Внутрішніх Карпат представлено складчасто-блоковим середньогір'ям і
високогір'ям залишкового Рахівського масиву і Чивчинських гір, що належить до
Мармароської і Рахівської зони. Вони складені кристалічними і метаморфічними
породами докембрію і нижнього палеозою (кристалічні сланці, гнейси, кристалічні
вапняки, амфіболіти, граніти). Кристалічні породи нижнього структурного поверху
Рахівського масиву і Чивчинських гір перекриті осадовими відкладами тріасу і
юри, крейдовим і палеогеновим флішем. В процесі тривалих висхідних рухів
осадовий чохол (особливо нижньо-мезозойські відклади — тріас і юра) майже
повністю знищений процесами денудації і зберігся у вигляді ерозійних останців на
поверхні Рахівського масиву.

Вздовж кордону з Магурською зоною витягнута зона Пенінських скель (пояс
кліпенів). Вона має ширину від 2 до 20 км і проходить двома смугами між р.
Тересвою і р. Латорицею. Виділяють Північну і Південну зону Пенінських скель.
Північна зона простягнулася від Рахівського масиву в північно-західному напрямку
приблизно до р. Боржави вздовж лінії тектонічного контакту Мармароського насуву.
Уступи (кліпени) утворюють смугу з окремих ізольованих екзотичних скелястих
острівців розміром від декількох десятків до сотень метрів.

Складені скелі карбонатними і кремнистими породами юрського і тріасового віку,
рідше кристалічними породами. Це тектонічні відторженці, вдавлені по лінії
Мармароського насуву в товщу крейдового флішу (пісковики і аргіліти).

Південна зона уступів добре виявчена біля сіл Кричеве, Довге, Свалява.
Ізольовані екзотичні острівці щільних юрських вапняків мають різні розміри,
підіймаючись над поверхнею схилів на 16 — 20 м. Зона розломів є тектонічним
кордоном, що відокремлює Внутрішні Карпати від Закарпатського передгірного
прогину.

З корисних копалин найбільше значення мають нафта, природний газ, озокерит,
сірка, мінеральні лікувальні води.


КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Нафтові вишки у Биткові (1933 рік)Мужіївське золоторудне родовище

У Внутрішніх Карпатах на території України виділяють Мармароський кристалічний
масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів
Карпат, виділяють зони зі специфічним набором корисних копалин.

 * У Передкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та
   ін. родовища), нафта (Бориславське, Битків-Бабченківське родовища), озокерит
   (Бориславське родовище), кам'яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке
   та ін. родовища). Підраховано, що на Прикарпатті є близько 35 мільярдів тонн
   соляних покладів..
 * в Закарпатському прогині — кам'яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре
   вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом
   пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалеві і
   баритові (Беганське родовище) руди, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові
   глини (Горбське родовище).
 * У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в
   Мармароському масиві — родовища доломіту, вапняків, мармурів, сировини для
   кам'яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних
   колчеданно-поліметалевих, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих
   руд.

У Карпатах поширені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в
Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, ). У зоні зчленування
Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища
азотних сульфатних вод.

 * У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину поширені розсоли хлоридного
   (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) і особливий, рідкісний тип
   слабомінералізованих вод із підвищеним вмістом органічних речовин
   (Трускавець).
 * У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної
   мінералізації, які використовують із лікувальною і теплоенергетичною метою.

(Запаси золота) представлені та Мужіївським золотополіметалевими родовищами.
Останнє введено у промислове освоєння 1999 року, і в цьому ж році на базі
Мужіївського державного золотополіметалевого комбінату створено ТОВ .

З давніх-давен у межах Передкарпаття видобували нафту, яку раніше називали
«ропа». Використовували її лише для змащування возів та дахівок із гонти
(дранки). Згодом із ропи почали вилучати гас, який застосовували в гасових
лампах (для освітлення). Інтенсивний видобуток нафти розпочався в середині XIX
століття, коли було відкрито способи одержання і використання її легких фракцій.
Перші потужні свердловини з'являються на родовищах біля Борислава, Тустановичів,
Мразниці, Бикова.

Найбільш древні гірські породи, знайдені в Карпатах, виникли близько 1,2
мільярда років тому.


ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Поділ Карпат

Природа Українських Карпат представлена складною системою територіальних
одиниць, що створюють високогірний, середньогірний, низькогірний та
передгірський яруси. До високогірного ярусу належать
давньольодовиково-високополонинські флішеві гірські ландшафти з максимумом
відносних перевищень до 1500 м (масиви Чорногора, Свидовець та ін.) в осьовій
частині гір. Другим видом гірських ландшафтів цього ярусу є
давньольодовиково-високополонинські кристалічні (Мармароський масив, Чивчини).
Три види ландшафтів становлять наступний, основний за площею, середньогірний
ярус. Ландшафти середньогірно-полонинські (перевищення до 1300 м) представлені
масивами Полонинського Бескиду (масиви Рівна, Полонина Боржава, Красна). Потужне
зовнішнє пасмо — це середньогірно-скибові ландшафти (перевищення до 1000 м),
найтиповіше виражені в Східних Бескидах, Покутсько-Буковинських горах. Вздовж
південного краю Українських Карпат простягаються середньогірно-давньовулканічні
ландшафти Вулканічних Карпат (масиви Маковиця, Синяк, Великий Діл, Тупий).

Ландшафти низькогірного ярусу простягаються двома смугами всередині гір та
формують їхні крайові структури. Міжгірно-верховинські ландшафти (перевищення до
400 м) пов'язані з Головним Карпатським вододілом (Стрийсько-Сянська, Воловецька
та інші верховини, а також Міжгірська, , Ясінська, та ). Тут містяться основні
карпатські перевали (Ужоцький перевал, Верецький перевал, Воловецький перевал та
інші). До регіонального розлому, що обмежовує флішеві Карпати на півдні,
приурочені низькогірно-стрімчакові ландшафти — Угольський, Свалявський та інші
(перевищення до 400 м). Тут зосередженні найвідоміші карстові печери регіону.
Північно-східний край Українських Карпат становлять низькогірно-скибові
ландшафти (перевищення до 400 м) у межиріччях Дністра, Стрию, Свічі, Лімніці,
Бистриці, Пруту, Черемошу, Сірету. Горбогірно-улоговинні ландшафти (перевищення
300 м) характерні для межиріч Тиси, Тересви, Тереблі, Ріки, Боржави, Латориці.


ОРОГРАФІЧНА СХЕМА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Кам'яний комлекс на горі Лисина Космацька (Покутсько-Буковинські Карпати або (за
іншим поділом) Скибові Ґорґани).Захід сонця на хребті Пішконя (Привододільні
Ґорґани)Осінь на БоржавіМасив Тупий біля міста ХустГора Берлебашка в
Мармароському масиві

ЗОВНІШНІ СХІДНІ КАРПАТИ

Зовнішні Східні Карпати — Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька області

 * Східні Бескиди
   * Бещади
   * Верхньодністровські Бескиди
   * Сколівські Бескиди
   * Зовнішні (Скибові) Ґорґани
   * Покутсько-Буковинські Карпати
 * Вододільно-Верховинські Карпати — Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і
   Закарпатська області
   * Стрийсько-Сянська Верховина (деякі джерела відносять цю частину до Східних
     Бескидів)
   * Верховинський Вододільний хребет (деякі джерела відносять цю частину до
     Східних Бескидів)
   * Привододільні Ґорґани
   * Середньо-Карпатська улоговина
     * Воловецько-Міжгірська верховина
       * Міжгірська улоговина
     * Ясінська улоговина
     * Ворохта-Путильське низькогір'я
 * Полонинсько-Чорногірські Карпати — Закарпатська, Івано-Франківська і
   Чернівецька області
   * Полонинський Бескид
     * Полонина Рівна
     * Полонина Боржава
     * Полонина Красна
   * Свидовець
   * Чорногора
   * Гринявські гори
   * Яловичорські гори

ВНУТРІШНІ СХІДНІ КАРПАТИ

 * Внутрішні Східні Карпати — Закарпатська і Івано-Франківська області
   * Вигорлат-Гутинський хребет — Закарпатська область
     * Березне-Ліпшанська долина
     * Свалявська улоговина
     * Вигорлат
     * Масив Маковиця
     * Масив Синяк
     * Великий Діл
     * Масив Тупий
     * Гутинський масив
     * Хустсько-Солотвинська улоговина
   * Мармароський масив — Закарпатська та Івано-Франківська області
     * Верхньотисинська улоговина
     * Гуцульські Альпи (Рахівські гори)
     * Чивчини


КЛІМАТ

За кліматичним районуванням гори належать до кліматичної підобласті Українських
Карпат. Клімат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та
антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого
місяця (липень) у передгір'ях +18…+20 °C, у високогірному ярусі +8…+10 °C,
найхолоднішого (січень) — відповідно −3…−6 °C і −8…−9 °C.

Карпати — найвологіша область в Україні: найбільше дощів — навесні і влітку,
снігу — взимку. Кількість опадів від 500—800 мм у передгір'ях і до 1600—2000 мм
на найвищих хребтах. Навесні сніг доволі довго (інколи до середини червня)
лежить на округлих вершинах гір. Найбільша швидкість вітру в Карпатах
зафіксована на горі Піп-Іван у ніч з 6 на 7 березня 2002 року (45 м/с.). 17
вересня 2017 року на Селятинській метеостанції під час потужного урагану окремі
пориви вітру подекуди досягали 40 м/с.


ГІДРОЛОГІЯ

В умовах достатнього та надмірного зволоження формується густа (до 1,5 км/км²)
гідрографічна мережа — численні витоки Тиси, Дністра і Пруту. Вони належать до
річок мішаного живлення з переважанням дощового. Режим паводковий протягом
усього року. Після дощів і танення снігу вода потоками збігає з гір у долини й
часто спричиняє повені.

В давньольодовиково-високополонинських ландшафтах збереглися невеликі досить
глибокі карові озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеське, Апшинець та
інші). Найбільшим з озер обвального типу є Синевир. Трапляються залишки штучних
водойм — клявз.


РОСЛИННИЙ СВІТ

Рододендрон карпатський в Мармаросах.Ромашкове поле біля села Пилипець.

Висотна ландшафтна диференціація рослинного і ґрунтового покриву є чітко
вираженою в Українських Карпатах.

Біля підніжжя на низькогір'ях та , на схилах гір, росте листяний ліс. Його
утворюють осередки первинних дубових лісів, які доповнюють граб, липа, клен,
бук.

Вище з'являються хвойні дерева — ялиця біла і ялина європейська (смерека). З
листяних переважає бук. Ліс стає мішаним. Підлісок листяного і мішаного лісів
утворюють кущі малини, ліщини, ожини, шипшини. На узліссях і галявинах ростуть
трав'янисті рослини, більшість з них лікарські. Під деревами багато грибів:
білих, підберезовиків, підосичників, маслюків, опеньків. Гірсько-лісові буроземи
на схилах середньогірно-полонинських та давньовулканічних ландшафтів.

Вище ліс стає хвойним. Крім смереки і ялиці, у ньому росте модрина. Хвойні
дерева холодостійкіші, ніж листяні. Ліс темний й вологий. Ґрунт між деревами
вкритий мохом. На галявинах ростуть низенькі кущики брусниці й чорниці. Бурі
гірсько-лісові ґрунти на крутих схилах хребтів високополонинських та скидових
ландшафтів.

Природна (ландшафтна) верхня межа лісу в Українських Карпатах проходить на
висоті 1300—1680 м над р. м. Залежно від зонального поширення деревних порід у
високогір'ї виділяють два варіанти верхньої межі лісу в Українських Карпатах:
буковий та смерековий.  — ландшафтний і антропогенний. У залежності від
лімітуючого фактору ландшафтна ВМЛ поділяється на вісім підтипів: термічний,
вітровий, лавинний, орографічний, біотичний, торфово-болотний, греготний,
шлейфовий.

На високих схилах і вершинах Карпат хвойні ліси змінюються чагарниками та
субальпійським криволіссям із сосни гірської, ялівцю, вільхи зеленої та інших
порід у карах та високих водозборах.

Найвище розкинулись субальпійські гірські луки та пустища — полонини, вкриті
різнобарвно квітучими трав'янистими рослинами. Ґрунти — гірсько-лучно-буроземні.
Слід зауважити, що ліси та криволісся, особливо на вершинах гір, вирубані чи
випалені вже доволі давно задля розширень площі пасовищ. Таким чином, верхня
межа лісу суттєво занижена, а полонини, що виникли на місці лісів, є штучними,
вторинними рослинними угрупованнями зі збідненим видовим складом.

В міжгірно-верховинних ландшафтах та в річкових долинах поширені луки,
характерні угрупування вільхи, верби.

Карпатським лісам властиві такі домішки порід: граб, явір, ясен, береза. Зрідка
можна натрапити на кедр. Лісистість гір перевищує 50 %.


ТВАРИННИЙ СВІТ

Маленька саламандра на околиці села Мала Уголька.

У фауні Українських Карпат переважають представники лісового комплексу.
Трапляються олень благородний, заєць, лисиця, вовк, ведмідь бурий, кіт лісовий,
рись, куниця, видра, дика свиня, борсук, білка. Серед ендеміків: білка
карпатська, полівка снігова.

З птахів лісового комплексу — лелека чорний, тетерук, орябок, глушець
білодзьобий, беркут, змієїд, сапсан, сова довгохвоста, пугач, дятел трипалий і
чорний, синиця чорна і чубата, шишкар ялиновий, плиска гірська, пронурок
біловолий; а в альпійскькому поясі — щеврик гірський, тинівка альпійська та
багато інших співочих птахів.

Плазунів і земноводних у горах не багато видів: саламандра плямиста, тритон
карпатський, полоз лісовий, ящірка живородна, жаба прудка і квакша.

У швидких гірських річках водиться форель струмкова і райдужна, харіус
європейський, умбра європейська та ін.

Серед безхребетних є комарі, мухи, метелики, бджоли, оси, джмелі, кліщі, павуки,
попелиці та ін.


ПРИРОДООХОРОННІ ОБ'ЄКТИ

Національний природний парк «Синевир»

У біосферному заповіднику та національних природних парках Українських Карпат, в
тому числі на Закарпатті, великими є зони антропогенних ландшафтів та рекреації,
в яких здійснюється традиційне господарювання, тобто ведеться сільське і лісове
господарство, розміщені поселення людей, розвивається туризм. В Українських
Карпатах зосереджено понад 1400 природоохоронних об'єктів, що займають 2,8 %
загальної площі гір (найвищий показник по Україні).


НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ

 * Карпатський національний природний парк — Івано-Франківська область;
 * Національний природний парк «Гуцульщина» — Івано-Франківська область;
 * Ужанський національний природний парк — Закарпатська область;
 * Національний природний парк «Синевир» — Закарпатська область;
 * Національний природний парк «Сколівські Бескиди» — Львівська область;
 * Національний природний парк «Бойківщина» — Львівська область;
 * Вижницький національний природний парк — Чернівецька область.


ПРИРОДНІ ЗАПОВІДНИКИ

 * Карпатський біосферний заповідник — Закарпатська область;
 * Природний заповідник «Ґорґани» — Івано-Франківська область;


ЗАКАЗНИКИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ

Загалом є більше сотні заказників, які знаходяться на території Українських
Карпат. У списку представлена частина з них:

 * Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Ґрофа» — Івано-Франківська
   область;
 * Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Бредулецький» —
   Івано-Франківська область.


РЕКРЕАЦІЯ

Різноманітність природних умов території Українських Карпат і наявність
лікувальних ресурсів сприяли формуванню тут курортного району міждержавного
значення.

Див. також: Туризм в Івано-Франківській області


ДИВ. ТАКОЖ

 * Геологія України
 * Фізико-географічне районування України
 * Вершини Українських Карпат
 * Знищення лісів в українських Карпатах


ПРИМІТКИ

 1. Рельєф // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред.
    М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1965. — Т. 17 :
    Українська Радянська Соціалістична Республіка. — С. 13-18. — 807 с.
 2. Йосип Гілецький. Площа Карпатської фізико-географічної країни та Українських
    Карпат //Геотуризм: практика і досвід. Матеріали V Міжнародної
    науково-практичної конференції (20-22 жовтня 2022, Львів). – Львів: Каменяр,
    2022. — С.103- 105 (PDF) (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
 3. Байцар Андрій. Історія походження та використання назви назви «Карпати» /
    А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 50. — Львів, 2016, с.
    22-33
 4. Байцар Андрій. Історія походження та використанняназви назви «Карпати» /
    А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 50. — Львів, 2016, с.
    22-33
 5. Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима
    допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
 6. Блеск и нищета украинского золота. 16.11.2007 [ 03.12.2013, у Wayback
    Machine.]. — Тижневик 2000
 7. Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель. — Ужгород: Карпати,
    1978. —96 с., ил., 16 л. ил.
 8. Байцар А. Л. Типи верхньої межі лісу в Українських Карпатах та їх охорона //
    Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 40. Частина І. — Львів, 2012, с.
    101—107.


ДЖЕРЕЛА

 * Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове
   товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. —
   Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
 * Д. Я. Вортман, О. Ю. Косміна. Карпати українські // Енциклопедія історії
   України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії
   України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. —
   С. 118. — .
 * Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. :
   Східний видавничий дім, 2001—2004.

 * Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич
   (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
 * Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
 * Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
 * Загальне геоморфологічне районування території України // Український
   географічний журнал : науковий журнал. — К., 2004. — № 1. — С. 3-12. —
   ISSN 1561-4980.
 * Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ,
   1994. — 472 с. — .
 * Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. :
   Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
 *  / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
 * Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
 * Володимир Собашко (2003). . Львів: «Центр Європи». ISBN .
 * Байцар Андрій. Типи верхньої межі лісу в Українських Карпатах та їх охорона
   // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 40. Частина І. — Львів, 2012, с.
   101—107.
 * Байцар Андрій. Еколого-географічні та біоенергетичні особливості Верхньої
   межі лісу в Українських Карпатах //Експериментальна екологія. Методи, теорія,
   практика. Вісник Західного центру екології. Випуск 2 — Львів 1999, с. 45-51.
 * Байцар Андрій. Історія походження та використання назви назви «Карпати» /
   А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 50. — Львів, 2016, с.
   22-33
 * Інженерно-геоморфологічний аналіз Карпатського регіону України /
   Г. І. Рудько, Я. С. Кравчук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 172
   c. — Бібліогр.: с. 168—170.
 * Основи відновлення функціональної суті карпатських лісів / М. А. Голубець.
   Львів: Вид-во "Компанія «Манускрипт», 2016. — 144 с. —
 * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний
   видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
 * Мацьків Б. В., Пукач Б. Д. та ін. Пояснювальна записка до державної геолкарти
   України м-бу 1:200000 (аркуші Хуст, Надвірна). Київ, 2009. — 187 с.
 * Геоморфологія Скибових Карпат / Я. С. Кравчук. — Львів: ЛНУ ім. І.Франка,
   2005. — 232 с. — (Рельєф України). —
 * Кравчук Я. С. Геоморфологія Полонинсько-Чорногірських Карпат: Монографія. —
   Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 188 с.
 * Волощук М. Д., Гілецький Й. Р. Водно-ерозійні процеси у природних комплексах
   Українських Карпат: монографія. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2022. 124
   с.
 * (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР.
   Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
 * (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР.
   Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка,
   1985. — 224 с.
 * (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. :
   Вища школа, 1990. — 287 с.
 * (рос.) Горные страны Европейской части СССР и Кавказа. — М. : Наука, 1975.


ПОСИЛАННЯ

Українські Карпати
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?

 * Орографічна карта України. [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
 * Життя Українських Карпат [ 24 грудня 2021 у Wayback Machine.]
 * Світ Карпат [ 11 січня 2022 у Wayback Machine.]
 * Українські карпати [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
 * Портал «Українські Карпати» [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
 * Ігор Меліка. Стежками Карпат [ 1 червня 2012 у Wayback Machine.] —
   фотогалерея Українських Карпат (всі хребти і масиви)
 * Рідкісні та зникаючі види буковинської флори і фауни [ 5 травня 2021 у
   Wayback Machine.]
 * Франкфуртське зоологічне товариство адаптувало SMART для заповідних територій
   Українських Карпат

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати,
завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg,
jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний,
телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi,
redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayi nski Karpa ti chastina girskoyi sistemi Shidnih Karpat u Zahidnij
Ukrayini Voni podilyayutsya na Zovnishni Shidni Karpati ta Vnutrishni Shidni
Karpati Yihnya dovzhina vid verhiv yiv Syanu do vitokiv Suchavi stanovit 280 km
shirina ponad 110 km Zajmayut teritoriyu Zakarpatskoyi Lvivskoyi Ivano
Frankivskoyi ta Cherniveckoyi oblastej Zagalna plosha girskoyi sistemi ponad 21
56 tis km Girski hrebti rozdileni pozdovzhnimi ulogovinami ta rozmezhovani
glibokimi poperechnimi dolinami prostyagayutsya perevazhno z pivnichnogo zahodu
na pivdennij shid Najvisha vershina Goverla 2061 m Ukrayinski Karpati ukrayinske
Prikarpattya i ukrayinske Zakarpattya rosijskoyu movoyu Mapa Karpat Na
teritoriyi Ukrayini roztashovani Shidni KarpatiEtimologiyaGeologichna mapa
Karpat 1920 rik Dlya Karpat na teritoriyi Ukrayini vzhivayetsya termin Beskid
Visokij Ukrayinski Karpati Termin Ukrayinski Karpati ne ye geografichnim a
radshe politiko ideologichnim Vpershe cej termin pochali aktivno vzhivati pislya
veresnya 1939 roku radyanski politiki publicisti i naukovci Z tochki zoru
suchasnogo geografichnogo rajonuvannya tak zvani Ukrayinski Karpati ye
centralnoyu chastinoyu Shidnih Karpat yaka vidilena v mezhah suchasnogo
derzhavnogo kordonu Ukrayini i vklyuchaye shidnu chastinu Beskidiv Gorgani
Chornogoru i shidnu chastinu Vigorlat Gutinskogo hrebta Rahivskij masiv i
Chivchini Nazva Lisisti Karpati pohodit vid nazvi yaku bachimo na avstro
ugorskih mapah nimeckoyu yak Karpatisches Waldgebirge ta ugorskoyu yak Erdos
Karpatok i Keleti Karpatok Lisisti Karpati i Shidni Karpati sho majzhe
vidpovidaye suchasnomu ponyattyu Shidnih Karpat Yak sinonim Ukrayinski Karpati v
1940 1950 h rokah shirokogo vzhitku nabuv toponim Radyanski Karpati ta vin ne
prizhivsya Tak vidomij ukrayinskij geolog Volodimir Bondarchuk 1905 1993 sho do
Karpatskih gir zastosovuye nazvi Radyanski Shidni Karpati u praci Tektonichnij
podil Radyanskih Shidnih Karpat Geol zhurn AN URSR 1954 T 14 Vip 2 S 21 35 ta
Radyanski Karpati u monografiyi Radyanski Karpati geologo geografichnij naris
Radyanska shkola 1956 179 s Karpati Nazvu Karpati vpershe vzhiv Gerodot u V st
do n e Batko istoriyi zgaduvav richku Karpis sho vpadaye v Dunaj U 105 r
imperator Trayan priyednav Pivdenni Karpati Dakiyu do Rimu Rimske panuvannya v
regioni trivalo do 271 r Otzhe Karpati buli vidkriti dlya civilizovanogo svitu
Todi zh cyu girsku sistemu prostorovo duzhe amorfnu vpershe viokremiv Ptolemej
90 168 Pohodzhennya nazvi Karpati odnoznachno ne z yasovane Ye nizka
interpretacij ciyeyi nazvi vid doindoyevropejskih S Rospond do slov yanskih
Nazva Karpati pol Karpaty ugor Karpatok rum Carpați serb Karpati chesk i slovac
Karpaty nim Karpaten duzhe davnya Yiyi koreni prostezhuyutsya v
seredzemnomorskomu doindoyevropejskomu substrati A Popov 1965 1973 A Bajcar 2016
dovodyat sho oronim vinik z nazvi frakijskogo plemeni karpi V Georgiyev 1956
uvazhaye davnovirmensku movu osoblivim frakijskim dialektom i vivodit toponim
Karpati vid frakijskogo s korpa ta skelyasta S Raspond 1957 perekonanij sho
nazva Karpati pohodit iz doidoyevropejskogo caro kamin Takogo zh poglyadu
dotrimuyutsya I Hubshmid 1967 1969 vivodyachi toponim Karpati vid
doidoyevropejskogo karr kamin Vin zachislyaye do cogo ryadu rum scarpa skelya
serbohorv skrapa trishina v kaminnyah i v dialekti dribni kameni sloven ceren
skelyaste misce V Chiharzh 1960 ubachaye bazis carra kamin u seredzemnomorskomu
doindoyevropejskomu substrati R Kozlova 1987 vivodit nazvu Karpati vid praslov
yanskih sliv krpat j z viginami vistupami gorbatij nerivnij lt krpa shos krive
vignute vigin vistup lt iye s ker gnuti krutiti u stupeni redukciyi z
determinativom r Slovackij ta cheskij movoznavec i etnograf P Shafarik a za nim
i Ye Pospelov 1967 vivodyat oronim Karpati vid slov yanskogo orografichnogo
termina hrb harabat hrebet KartografuvannyaDetalna ugorska mapa relyefu Karpat
1938 rik Originalna nazva Magyarorszag vizboritotta es arvizjarta teruletei az
armentesito es lecsapolo munkalatok megkezdese elott 1 600000 Naprikinci XVIII
st z yavilisya pershi detalizovani mapi suchasnoyi teritoriyi Ukrayinskih Karpat
de poznacheno nazvi deyakih girskih hrebtiv i vershin Odnoyu z nih ye mapa Carte
de la Pologne Autrichienne contenant La Russie Rouge et la partie meridionale du
Palatinat de Cracovie etc vidana P Santini u Veneciyi 1776 r Vona zroblena na
paperi rozmirom 45 h 59 sm ta vidobrazhaye teritoriyu Galichini z neznachnimi
prileglimi teritoriyami Ugorshini Moldaviyi Polshi ta Sileziyi Osoblivistyu
ciyeyi mapi ye te sho na nij uzhe poznacheno nazvi deyakih hrebtiv i vershin
Napriklad u rajoni takih suchasnih girskih landshaftiv yak Chornogora
Marmaroskij masiv Svidovec na cij mapi ye nazvi hrebtiv Sniezna Gora Swiazdova
Gora nazvi okremih vershin Biala G Lisia Gora Tam zhe ye nazvi kopalen zolota
Diabla Gora sribla Srebrna Gora ta in Sered poselen togo rajonu legko vidnajti
selo Czarna Gora sho bilya vitokiv richki Pruth R Pershi detalni mapi
Ukrayinskih Karpat z yavilisya v drugij polovini XIX st v Avstro Ugorskij
imperiyi Pislya Avstro Prusskoyi vijni 1866 r po vsij teritoriyi imperiyi
nadzvichajno shvidkimi tempami buduvali zaliznici u tomu chisli j na teritoriyi
Karpatskoyi Rusi Zakarpattya Shidnoyi Galichini ta Pivnichnoyi Bukovini yaki
znahodyatsya v suchasnih kordonah Ukrayini Cya rozbudova zaliznichnoyi merezhi
potrebuvala tochnih topografichnih map Vidtak uzhe v 1875 r v Avstro Ugorshini
vijshli karti Karpat masshtabom 1 25 000 Cherez dva desyatilittya u 1895 r
vijshla druga redakciya cih kart Pislya rozpadu Avstro Ugorshini Ukrayinski
Karpati buli rozdileni kordonami troh novih derzhav Pershoyi Chehoslovackoyi
Respubliki Polskoyi Respubliki ta Rumunskogo korolivstva U seredini 20 h rokiv
XX st na miscevosti buli povnistyu provedeni kordoni U mizhvoyennij period
Vijskovij geografichnij institut u Varshavi zrobiv 482 arkushi kvadrati
kilometrovok kart masshtabom 1 100 000 yaki buli vidani protyagom 1932 1937 rr
Ci mapi viriznyayutsya visokoyu tochnistyu i sho vazhlivo dlya mandrivnikiv yaki
podorozhuyut starim chesko polskim kordonom na nih nanesena numeraciya
prikordonnih stovpciv U 1990 h rokah varshavskij kartograf Pjotr Kaminskij
perevidav yih dopovnivshi specialnoyu informaciyeyu dlya turistiv RelyefOsin na
Sinevirskomu perevali Absolyutni visoti girskoyi sistemi kolivayutsya do 120 400
m bilya pidnizhzhya gir do 500 800 m u mizhgirnih ulogovinah ta 1500 2000 m
vzdovzh osnovnih hrebtiv Usi najvishi vershini Goverla 2061 m najvisha tochka
Ukrayini Brebeneskul 2036 m Pip Ivan Chornogirskij 2028 m Petros 2020 m Gutin
Tomnatik 2016 m Rebra 2001 m zoseredzheni u masivi Chornogora GeologiyaVihid na
poverhnyu skel flishovogo tipu na Manyavskomu vodospadi U geologichnij budovi
perevazhaye traplyayutsya vihodi yurskih vapnyakiv paleozojskih kristalichnih
slanciv Neogenovi vulkanogenni utvorennya predstavleni andezitami bazaltami ta
yihnimi tufami Strukturno tektonichne rajonuvannya Ukrayinska chastina
Karpatskoyi dugi ye pivnichnoyu gilkoyu alpijskih struktur yevropejskogo
Seredzemnomor ya Za vikom skladchastosti podilyayutsya na Zovnishni abo Flishevi
i Vnutrishni Voni skladeni flishovimi tovshami krejdi ta paleogenu Peninskim
glibinnim rozlomom Karpati vidokremlyuyutsya vid Zakarpatskogo vnutrishnogo
proginu fundament yakogo skladenij osadovimi tovshami triasu yuri krejdi
metamorfichnimi kompleksami paleozoyu a chohol neogenovimi vulkanogenno
osadovimi utvorennyami uskladnenimi proyavami solyano kupolnoyi tektoniki Na
rizni zoni proginu nakladene Vigorlat Gutinske vulkanichne pasmo predstavlene
lavami i tufami pliocenovogo viku Peredkarpatskij krajovij progin
Peredkarpatskij krajovij progin roztashovanij mizh skladchastimi Karpatami i
Volino Podilskoyu plitoyu v mezhah yakogo vidileno dvi zoni Vnutrishnya zona
Borislavsko Pokutska pidzona Sambirska pidzona Zovnishnya Bilche Volicka
zonaRelyef Borislavo Pokutskogo pokrivu perednij plan ta Karpatska skladchasta
struktura zadnij plan po dorozi z Ivano Frankivska do Dolini Borislavsko
Pokutska pidzona ce velikij pokriv skladenij flishevimi vidkladami krejdovo
paleogenovogo viku na yakih zalyagayut nizhnomiocenovi molasi Pidzona maye
skladnu bagatoyarusnu budovu V rajoni m Borislav vidilyayetsya Borislavska
skladka yaka skladena krejdovimi i paleogenovimi flishevimi vidkladami a pid
neyu vidilyayetsya Borislavskij nasuv U rajoni m Dolina v budovi Borislavo
Pokutskoyi zoni vidilyayutsya dva glibinni strukturni elementi Dolinska i
Pivnichno Dolinska skladki V rajoni Dolini flishevi vidkladi zalyagayut na
glibinah 1200 1500 m V centralnij chastini pidzoni voni zalyagayut na glibini
priblizno 3000 m sverdlovina Ulichno 14 i Ulichno 1 Sambirska zona sistema
linijnih skladok i lusok yaki utvoryuyut pokriv nasunutij na avtohtonnij rozriz
proginu a z pivdennogo zahodu obmezhena nasuvom Borislavo Pokutskoyi pidzoni
Zona skladena nizhnim miocenom nizhni molasi Tipovi relyefi Sambirskogo pokrivu
bilya mista Dobromil Sambirska pidzona v cilomu ye krupnim sinklinoriyem
skladenim sistemoyu dribnishih antiklinalnih i sinklinalnih skladok Dlya cih
skladok harakterni plavni obrisi i asimetrichna budova pivnichno shidni krila
antiklinalej yak pravilo krutishi pivdenno zahidnih Ryadom poperechnih skidiv
sinklinorij rozbitij na okremi bloki V pivdenno zahidnomu napryamku ci skidi
perehodyat iz Sambirskogo sinklinoriyu na teritoriyu Borislavo Pokutskogo
antiklinoriyu Bilche Volicka maye shidcevo zanurenu pid Sambirsku zonu
domiocenovu osnovu yaka harakterizuyetsya skladchasto blokovoyu budovoyu z
elementami bagatopoverhovih strukturno stratigrafichnih kompleksiv i vidkladiv
vlasne proginu yakij skladenij slabo dislokovanimi miocenovimi vidkladami
badeniyu i sarmatu verhni molasi Cya pidzona maye dvohyarusnu budovu Nizhnij
yarus skladenij yurskimi i krejdovimi vidkladami platformovogo tipu rozbitimi na
seriyu vuzkih blokiv yaki stupinchasto zanuryuyutsya vid platformi do proginu Na
mezozojskomu fundamenti zalyagayut molasovi vidkladi miocenu Molasovij chohol
zim yatij v skladki platformovogo tipu brahiskladki Do takih skladok chasto
priurocheni promislovi rodovisha goryuchogo gazu Karpatska skladchasta girska
sporuda Na Sivulskomu hrebti yakij znahoditsya v Skibovij zoni V mezhah
Karpatskoyi skladchastoyi girskoyi sporudi vidilyayetsya ryad strukturno
facialnih zon Skibova Krosnenska Duklyanska Magurska Chornogirska Svidovecka
Burkutska Porkulecka Rahivska Marmaroshska Peninska U geologichnij pobudovi zon
berut uchast shari krejdovogo i paleogenovogo flishu a v Chivchinskih gorah i
Rahivskomu masivi Marmaroshska i Rahivska zoni z pid flishu vistupayut
kristalichni slanci i marmuri proterozoyu Flish predstavleno peresharuvannyam
piskovikiv argilitiv alevrolitiv sho grayut neodnakovu rol v pobudovi
riznomanitnih strukturno facialnih elementiv Do skladu nizhno krejdovogo flishu
vhodyat konglomerati vapnyaki i mergeli Zovnishnya smuga Ukrayinskih Karpat
predstavlena luskuvato monoklinalnim serednogir yam i nizkogir yam ta
vidpovidaye yak pravilo Skibovij zoni Shirina zoni bilya 40 km V yiyi skladi
vidilyayut Beskidi Skibovi Gorgani ta Pokutsko Bukovinski Karpati Karpatski
flishevi tovshi zim yati u skladki yaki u viglyadi lusok nasunuti na vnutrishnyu
zonu krajovogo proginu Flishevi tovshi sformovani verhno krejdovimi i
paleogenovimi pishano glinistimi vidkladami Rankova panorama na Skolivski
Beskidi yaki znahodyatsya v Skibovij zoni Skibova zona pokriv ce zona yaka
skladayetsya z ryadu krupnih lusok yaki nasunuti odna na odnu v pivnichno
shidnomu napryamku Ci luski K Tolvinskij 1925 r nazvav skibami zvidsi i pohodit
nazva Skibovij pokriv U mezhah pokrivu vidilyayut shist skib yaki
prostyagayutsya iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Vid Peredkarpatskogo
krajovogo proginu u napryamku do centralnoyi sinklinalnoyi zoni Ukrayinskih
Karpat yaku zajmaye Krosnenska tektonichna zona postupovo zminyuyut odna odnu
taki skibi Beregova Orivska Skolivska skibi skibi Parashki Zelem yanki Rozhanki
Poblizu kordonu z Polsheyu virazheni usi shist skib a do kordonu z Rumuniyeyu
vvazhayut sho dohodyat tilki Orivska ta skiba Parashki yakimi utvoreni najvishi
hrebti Pokutsko Bukovinskih Karpat Nizkogirni hrebti sho roztashovani blizhche
do Peredkarpatskoyi visochini utvoreni antiklinalnimi skladkami Borislavsko
Pokutskoyi pidzoni krajovogo proginu Vid na Bliznici yaki znahodyatsya v
Krosnenskij zoni Chornogirskij masiv yakij znahoditsya v Krosnenskij zoni
Krosnenska zona vityagnuta neshirokoyu smugoyu v zagalno karpatskomu napryamku i
podilyaye Zovnishnyu i Vnutrishnyu antiklinalni morfostrukturi Ce zona skladena
potuzhnimi sharami piskovikiv i argilitiv oligocenovogo viku Rozpovsyudzhennya
nestijkih do procesiv denudaciyi girskih porid spriyalo formuvannyu nizkogirnogo
600 700 m relyefu V tektonichnij budovi Krosnenskoyi zoni perevazhayut shiroki
sinklinali i vuzki grebenepodibni antiklinali Sposterigayutsya i nasuvi ale voni
ne utvoryuyut takih stislih lusok yak u Skibovij zoni Karpat Golovni antiklinali
i sinklinali Centralnoyi karpatskoyi zoni uskladneni dribnoyu skladchastistyu
Najbilsh zanurenim chastinam vidpovidayut nizkogir ya Strijsko Syanskoyi i
Volovecko Mizhgirskoyi kotlovin Verhovinskogo Vododilnogo hrebta Vorohto
Putilskogo nizkogir ya i Yasinskoyi kotlovini U centralnij chastini Krosnenskoyi
zoni vidbulisya najbilsh intensivni pidnyattya yaki sformuvali serednogirni
hrebti Privododilnih Gorgan absolyutni visoti yakih syagayut ponad 1500 1700 m
Morfostruktura Vnutrishnih Karpat zona skladchasto blokovih ta blokovih gir sho
utvoryuyut orografichnu vis Karpat Poloninsko Chornogorski Karpati yaki
vidpovidayut Duklyanskij Chornogirskij j inshim zonam Pivdenno zahidna chastina
morfostrukturi rizko zanuryuyetsya i zrizayetsya rozlomami Pivnichna chastina
morfostrukturi orografichno virazhena Poloninskim hrebtom masivami Svidovec i
Chornogora V geologichnij budovi berut uchast verhno krejdovij i paleogenovij
flish chorni slanci i kvarcitopodibni piskoviki Dlya zoni harakterni shiroki
skladki uskladneni dribnoyu skladchastistyu i nasuvami Marmaroskij masiv Yadro
Vnutrishnih Karpat predstavleno skladchasto blokovim serednogir yam i visokogir
yam zalishkovogo Rahivskogo masivu i Chivchinskih gir sho nalezhit do
Marmaroskoyi i Rahivskoyi zoni Voni skladeni kristalichnimi i metamorfichnimi
porodami dokembriyu i nizhnogo paleozoyu kristalichni slanci gnejsi kristalichni
vapnyaki amfiboliti graniti Kristalichni porodi nizhnogo strukturnogo poverhu
Rahivskogo masivu i Chivchinskih gir perekriti osadovimi vidkladami triasu i
yuri krejdovim i paleogenovim flishem V procesi trivalih vishidnih ruhiv
osadovij chohol osoblivo nizhno mezozojski vidkladi trias i yura majzhe
povnistyu znishenij procesami denudaciyi i zberigsya u viglyadi erozijnih
ostanciv na poverhni Rahivskogo masivu Vzdovzh kordonu z Magurskoyu zonoyu
vityagnuta zona Peninskih skel poyas klipeniv Vona maye shirinu vid 2 do 20 km i
prohodit dvoma smugami mizh r Teresvoyu i r Latoriceyu Vidilyayut Pivnichnu i
Pivdennu zonu Peninskih skel Pivnichna zona prostyagnulasya vid Rahivskogo
masivu v pivnichno zahidnomu napryamku priblizno do r Borzhavi vzdovzh liniyi
tektonichnogo kontaktu Marmaroskogo nasuvu Ustupi klipeni utvoryuyut smugu z
okremih izolovanih ekzotichnih skelyastih ostrivciv rozmirom vid dekilkoh
desyatkiv do soten metriv Skladeni skeli karbonatnimi i kremnistimi porodami
yurskogo i triasovogo viku ridshe kristalichnimi porodami Ce tektonichni
vidtorzhenci vdavleni po liniyi Marmaroskogo nasuvu v tovshu krejdovogo flishu
piskoviki i argiliti Pivdenna zona ustupiv dobre viyavchena bilya sil Kricheve
Dovge Svalyava Izolovani ekzotichni ostrivci shilnih yurskih vapnyakiv mayut
rizni rozmiri pidijmayuchis nad poverhneyu shiliv na 16 20 m Zona rozlomiv ye
tektonichnim kordonom sho vidokremlyuye Vnutrishni Karpati vid Zakarpatskogo
peredgirnogo proginu Z korisnih kopalin najbilshe znachennya mayut nafta
prirodnij gaz ozokerit sirka mineralni likuvalni vodi Korisni kopaliniNaftovi
vishki u Bitkovi 1933 rik Muzhiyivske zolotorudne rodovishe U Vnutrishnih
Karpatah na teritoriyi Ukrayini vidilyayut Marmaroskij kristalichnij masiv i
zonu Pidgalya Vidpovidno do prostyagannya osnovnih strukturnih elementiv Karpat
vidilyayut zoni zi specifichnim naborom korisnih kopalin U Peredkarpatskomu
progini samorodna sirka gaz Dashavske Kosivske ta in rodovisha nafta Borislavske
Bitkiv Babchenkivske rodovisha ozokerit Borislavske rodovishe kam yana i kalijna
soli Kalush Golinske Stebnicke ta in rodovisha Pidrahovano sho na Prikarpatti ye
blizko 35 milyardiv tonn solyanih pokladiv v Zakarpatskomu progini kam yana sil
Solotvinske rodovishe gaz bure vugillya Ilnicke Krivske rodovisha ceoliti Z
neogenovim vulkanizmom pov yazani rtutni Velikij Shayan Borkut zhilni zoloto
polimetalevi i baritovi Beganske rodovishe rudi aluniti kaolini perliti
bentonitovi glini Gorbske rodovishe U frontalnij chastini Zovnishni Karpati
vidomi rodovishami nafti v Marmaroskomu masivi rodovisha dolomitu vapnyakiv
marmuriv sirovini dlya kam yani litva U metamorfichnomu kompleksi vidomi viyavi
stratiformnih kolchedanno polimetalevih midno kolchedannih baritovih i zalizo
margancevih rud U Karpatah poshireni mineralni vodi na pivdenno zahidnih shilah
Karpat i v Zakarpatti vuglekisli rodovisha Svalyava U zoni zchlenuvannya
Peredkarpatskogo proginu z Shidno Yevropejskoyu platformoyu roztashovani
rodovisha azotnih sulfatnih vod U Vnutrishnij zoni Peredkarpatskogo proginu
poshireni rozsoli hloridnogo sulfat hloridnogo skladu Morshin i osoblivij
ridkisnij tip slabomineralizovanih vod iz pidvishenim vmistom organichnih
rechovin Truskavec U Zakarpatskomu progini poshireni termalni i subtermalni vodi
pidvishenoyi mineralizaciyi yaki vikoristovuyut iz likuvalnoyu i
teploenergetichnoyu metoyu Zapasi zolota predstavleni ta Muzhiyivskim
zolotopolimetalevimi rodovishami Ostannye vvedeno u promislove osvoyennya 1999
roku i v comu zh roci na bazi Muzhiyivskogo derzhavnogo zolotopolimetalevogo
kombinatu stvoreno TOV Z davnih daven u mezhah Peredkarpattya vidobuvali naftu
yaku ranishe nazivali ropa Vikoristovuvali yiyi lishe dlya zmashuvannya voziv ta
dahivok iz gonti dranki Zgodom iz ropi pochali viluchati gas yakij zastosovuvali
v gasovih lampah dlya osvitlennya Intensivnij vidobutok nafti rozpochavsya v
seredini XIX stolittya koli bulo vidkrito sposobi oderzhannya i vikoristannya
yiyi legkih frakcij Pershi potuzhni sverdlovini z yavlyayutsya na rodovishah
bilya Borislava Tustanovichiv Mraznici Bikova Najbilsh drevni girski porodi
znajdeni v Karpatah vinikli blizko 1 2 milyarda rokiv tomu Fiziko geografichne
rajonuvannyaPodil Karpat Priroda Ukrayinskih Karpat predstavlena skladnoyu
sistemoyu teritorialnih odinic sho stvoryuyut visokogirnij serednogirnij
nizkogirnij ta peredgirskij yarusi Do visokogirnogo yarusu nalezhat
davnolodovikovo visokopoloninski flishevi girski landshafti z maksimumom
vidnosnih perevishen do 1500 m masivi Chornogora Svidovec ta in v osovij
chastini gir Drugim vidom girskih landshaftiv cogo yarusu ye davnolodovikovo
visokopoloninski kristalichni Marmaroskij masiv Chivchini Tri vidi landshaftiv
stanovlyat nastupnij osnovnij za plosheyu serednogirnij yarus Landshafti
serednogirno poloninski perevishennya do 1300 m predstavleni masivami
Poloninskogo Beskidu masivi Rivna Polonina Borzhava Krasna Potuzhne zovnishnye
pasmo ce serednogirno skibovi landshafti perevishennya do 1000 m najtipovishe
virazheni v Shidnih Beskidah Pokutsko Bukovinskih gorah Vzdovzh pivdennogo krayu
Ukrayinskih Karpat prostyagayutsya serednogirno davnovulkanichni landshafti
Vulkanichnih Karpat masivi Makovicya Sinyak Velikij Dil Tupij Landshafti
nizkogirnogo yarusu prostyagayutsya dvoma smugami vseredini gir ta formuyut
yihni krajovi strukturi Mizhgirno verhovinski landshafti perevishennya do 400 m
pov yazani z Golovnim Karpatskim vododilom Strijsko Syanska Volovecka ta inshi
verhovini a takozh Mizhgirska Yasinska ta Tut mistyatsya osnovni karpatski
perevali Uzhockij pereval Vereckij pereval Voloveckij pereval ta inshi Do
regionalnogo rozlomu sho obmezhovuye flishevi Karpati na pivdni priurocheni
nizkogirno strimchakovi landshafti Ugolskij Svalyavskij ta inshi perevishennya
do 400 m Tut zoseredzhenni najvidomishi karstovi pecheri regionu Pivnichno
shidnij kraj Ukrayinskih Karpat stanovlyat nizkogirno skibovi landshafti
perevishennya do 400 m u mezhirichchyah Dnistra Striyu Svichi Limnici Bistrici
Prutu Cheremoshu Siretu Gorbogirno ulogovinni landshafti perevishennya 300 m
harakterni dlya mezhirich Tisi Teresvi Terebli Riki Borzhavi Latorici
Orografichna shema Ukrayinskih Karpat Kam yanij komleks na gori Lisina Kosmacka
Pokutsko Bukovinski Karpati abo za inshim podilom Skibovi Gorgani Zahid soncya
na hrebti Pishkonya Privododilni Gorgani Osin na BorzhaviMasiv Tupij bilya mista
HustGora Berlebashka v Marmaroskomu masiviZovnishni Shidni Karpati Zovnishni
Shidni Karpati Lvivska Ivano Frankivska i Chernivecka oblasti Shidni Beskidi
Beshadi Verhnodnistrovski Beskidi Skolivski Beskidi Zovnishni Skibovi Gorgani
Pokutsko Bukovinski Karpati Vododilno Verhovinski Karpati Lvivska Ivano
Frankivska Chernivecka i Zakarpatska oblasti Strijsko Syanska Verhovina deyaki
dzherela vidnosyat cyu chastinu do Shidnih Beskidiv Verhovinskij Vododilnij
hrebet deyaki dzherela vidnosyat cyu chastinu do Shidnih Beskidiv Privododilni
Gorgani Seredno Karpatska ulogovina Volovecko Mizhgirska verhovina Mizhgirska
ulogovina Yasinska ulogovina Vorohta Putilske nizkogir ya Poloninsko
Chornogirski Karpati Zakarpatska Ivano Frankivska i Chernivecka oblasti
Poloninskij Beskid Polonina Rivna Polonina Borzhava Polonina Krasna Svidovec
Chornogora Grinyavski gori Yalovichorski goriVnutrishni Shidni Karpati
Vnutrishni Shidni Karpati Zakarpatska i Ivano Frankivska oblasti Vigorlat
Gutinskij hrebet Zakarpatska oblast Berezne Lipshanska dolina Svalyavska
ulogovina Vigorlat Masiv Makovicya Masiv Sinyak Velikij Dil Masiv Tupij
Gutinskij masiv Hustsko Solotvinska ulogovina Marmaroskij masiv Zakarpatska ta
Ivano Frankivska oblasti Verhnotisinska ulogovina Guculski Alpi Rahivski gori
ChivchiniKlimatZa klimatichnim rajonuvannyam gori nalezhat do klimatichnoyi
pidoblasti Ukrayinskih Karpat Klimat pomirno kontinentalnij teplij z
ciklonichnimi ta anticiklonichnimi vtorgnennyami atlantichnogo povitrya
Temperatura najteplishogo misyacya lipen u peredgir yah 18 20 C u visokogirnomu
yarusi 8 10 C najholodnishogo sichen vidpovidno 3 6 C i 8 9 C Karpati
najvologisha oblast v Ukrayini najbilshe doshiv navesni i vlitku snigu vzimku
Kilkist opadiv vid 500 800 mm u peredgir yah i do 1600 2000 mm na najvishih
hrebtah Navesni snig dovoli dovgo inkoli do seredini chervnya lezhit na okruglih
vershinah gir Najbilsha shvidkist vitru v Karpatah zafiksovana na gori Pip Ivan
u nich z 6 na 7 bereznya 2002 roku 45 m s 17 veresnya 2017 roku na Selyatinskij
meteostanciyi pid chas potuzhnogo uraganu okremi porivi vitru podekudi dosyagali
40 m s GidrologiyaV umovah dostatnogo ta nadmirnogo zvolozhennya formuyetsya
gusta do 1 5 km km gidrografichna merezha chislenni vitoki Tisi Dnistra i Prutu
Voni nalezhat do richok mishanogo zhivlennya z perevazhannyam doshovogo Rezhim
pavodkovij protyagom usogo roku Pislya doshiv i tanennya snigu voda potokami
zbigaye z gir u dolini j chasto sprichinyaye poveni V davnolodovikovo
visokopoloninskih landshaftah zbereglisya neveliki dosit gliboki karovi ozera
Brebeneskul Verhnye Nesamovite Vorozheske Apshinec ta inshi Najbilshim z ozer
obvalnogo tipu ye Sinevir Traplyayutsya zalishki shtuchnih vodojm klyavz
Roslinnij svitRododendron karpatskij v Marmarosah Romashkove pole bilya sela
Pilipec Visotna landshaftna diferenciaciya roslinnogo i gruntovogo pokrivu ye
chitko virazhenoyu v Ukrayinskih Karpatah Bilya pidnizhzhya na nizkogir yah ta
na shilah gir roste listyanij lis Jogo utvoryuyut oseredki pervinnih dubovih
lisiv yaki dopovnyuyut grab lipa klen buk Vishe z yavlyayutsya hvojni dereva
yalicya bila i yalina yevropejska smereka Z listyanih perevazhaye buk Lis staye
mishanim Pidlisok listyanogo i mishanogo lisiv utvoryuyut kushi malini lishini
ozhini shipshini Na uzlissyah i galyavinah rostut trav yanisti roslini bilshist
z nih likarski Pid derevami bagato gribiv bilih pidberezovikiv pidosichnikiv
maslyukiv openkiv Girsko lisovi burozemi na shilah serednogirno poloninskih ta
davnovulkanichnih landshaftiv Vishe lis staye hvojnim Krim smereki i yalici u
nomu roste modrina Hvojni dereva holodostijkishi nizh listyani Lis temnij j
vologij Grunt mizh derevami vkritij mohom Na galyavinah rostut nizenki kushiki
brusnici j chornici Buri girsko lisovi grunti na krutih shilah hrebtiv
visokopoloninskih ta skidovih landshaftiv Prirodna landshaftna verhnya mezha
lisu v Ukrayinskih Karpatah prohodit na visoti 1300 1680 m nad r m Zalezhno vid
zonalnogo poshirennya derevnih porid u visokogir yi vidilyayut dva varianti
verhnoyi mezhi lisu v Ukrayinskih Karpatah bukovij ta smerekovij landshaftnij i
antropogennij U zalezhnosti vid limituyuchogo faktoru landshaftna VML
podilyayetsya na visim pidtipiv termichnij vitrovij lavinnij orografichnij
biotichnij torfovo bolotnij gregotnij shlejfovij Na visokih shilah i vershinah
Karpat hvojni lisi zminyuyutsya chagarnikami ta subalpijskim krivolissyam iz
sosni girskoyi yalivcyu vilhi zelenoyi ta inshih porid u karah ta visokih
vodozborah Najvishe rozkinulis subalpijski girski luki ta pustisha polonini
vkriti riznobarvno kvituchimi trav yanistimi roslinami Grunti girsko luchno
burozemni Slid zauvazhiti sho lisi ta krivolissya osoblivo na vershinah gir
virubani chi vipaleni vzhe dovoli davno zadlya rozshiren ploshi pasovish Takim
chinom verhnya mezha lisu suttyevo zanizhena a polonini sho vinikli na misci
lisiv ye shtuchnimi vtorinnimi roslinnimi ugrupovannyami zi zbidnenim vidovim
skladom V mizhgirno verhovinnih landshaftah ta v richkovih dolinah poshireni
luki harakterni ugrupuvannya vilhi verbi Karpatskim lisam vlastivi taki domishki
porid grab yavir yasen bereza Zridka mozhna natrapiti na kedr Lisistist gir
perevishuye 50 Tvarinnij svitMalenka salamandra na okolici sela Mala Ugolka U
fauni Ukrayinskih Karpat perevazhayut predstavniki lisovogo kompleksu
Traplyayutsya olen blagorodnij zayec lisicya vovk vedmid burij kit lisovij ris
kunicya vidra dika svinya borsuk bilka Sered endemikiv bilka karpatska polivka
snigova Z ptahiv lisovogo kompleksu leleka chornij teteruk oryabok glushec
bilodzobij berkut zmiyeyid sapsan sova dovgohvosta pugach dyatel tripalij i
chornij sinicya chorna i chubata shishkar yalinovij pliska girska pronurok
bilovolij a v alpijskkomu poyasi shevrik girskij tinivka alpijska ta bagato
inshih spivochih ptahiv Plazuniv i zemnovodnih u gorah ne bagato vidiv
salamandra plyamista triton karpatskij poloz lisovij yashirka zhivorodna zhaba
prudka i kvaksha U shvidkih girskih richkah voditsya forel strumkova i rajduzhna
harius yevropejskij umbra yevropejska ta in Sered bezhrebetnih ye komari muhi
meteliki bdzholi osi dzhmeli klishi pavuki popelici ta in Prirodoohoronni ob
yektiNacionalnij prirodnij park Sinevir U biosfernomu zapovidniku ta nacionalnih
prirodnih parkah Ukrayinskih Karpat v tomu chisli na Zakarpatti velikimi ye zoni
antropogennih landshaftiv ta rekreaciyi v yakih zdijsnyuyetsya tradicijne
gospodaryuvannya tobto vedetsya silske i lisove gospodarstvo rozmisheni
poselennya lyudej rozvivayetsya turizm V Ukrayinskih Karpatah zoseredzheno ponad
1400 prirodoohoronnih ob yektiv sho zajmayut 2 8 zagalnoyi ploshi gir najvishij
pokaznik po Ukrayini Nacionalni prirodni parki Karpatskij nacionalnij prirodnij
park Ivano Frankivska oblast Nacionalnij prirodnij park Guculshina Ivano
Frankivska oblast Uzhanskij nacionalnij prirodnij park Zakarpatska oblast
Nacionalnij prirodnij park Sinevir Zakarpatska oblast Nacionalnij prirodnij park
Skolivski Beskidi Lvivska oblast Nacionalnij prirodnij park Bojkivshina Lvivska
oblast Vizhnickij nacionalnij prirodnij park Chernivecka oblast Prirodni
zapovidniki Karpatskij biosfernij zapovidnik Zakarpatska oblast Prirodnij
zapovidnik Gorgani Ivano Frankivska oblast Zakazniki zagalnoderzhavnogo
znachennya Zagalom ye bilshe sotni zakaznikiv yaki znahodyatsya na teritoriyi
Ukrayinskih Karpat U spisku predstavlena chastina z nih Landshaftnij zakaznik
zagalnoderzhavnogo znachennya Grofa Ivano Frankivska oblast Landshaftnij
zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Breduleckij Ivano Frankivska oblast
RekreaciyaRiznomanitnist prirodnih umov teritoriyi Ukrayinskih Karpat i
nayavnist likuvalnih resursiv spriyali formuvannyu tut kurortnogo rajonu
mizhderzhavnogo znachennya Div takozh Turizm v Ivano Frankivskij oblastiDiv
takozhGeologiya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayini Vershini
Ukrayinskih Karpat Znishennya lisiv v ukrayinskih KarpatahPrimitkiRelyef
Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov
red URE AN URSR 1965 T 17 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika S 13 18
807 s Josip Gileckij Plosha Karpatskoyi fiziko geografichnoyi krayini ta
Ukrayinskih Karpat Geoturizm praktika i dosvid Materiali V Mizhnarodnoyi naukovo
praktichnoyi konferenciyi 20 22 zhovtnya 2022 Lviv Lviv Kamenyar 2022 S 103 105
PDF ukr Procitovano 22 sichnya 2024 Bajcar Andrij Istoriya pohodzhennya ta
vikoristannya nazvi nazvi Karpati A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip
50 Lviv 2016 s 22 33 Bajcar Andrij Istoriya pohodzhennya ta vikoristannyanazvi
nazvi Karpati A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 50 Lviv 2016 s 22 33
Stojko Stepan Mihajlovich Ermolenko Yurij Afanasevich Karpati ochima dopitlivih
Lviv Kamenyar 1976 96s Blesk i nisheta ukrainskogo zolota 16 11 2007 03 12 2013
u Wayback Machine Tizhnevik 2000 Lazarenko E A Po vulkanicheskim Karpatam
Putevoditel Uzhgorod Karpati 1978 96 s il 16 l il Bajcar A L Tipi verhnoyi mezhi
lisu v Ukrayinskih Karpatah ta yih ohorona Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip
40 Chastina I Lviv 2012 s 101 107 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva
Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r
Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3
D Ya Vortman O Yu Kosmina Karpati ukrayinski Enciklopediya istoriyi Ukrayini u
10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K
Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 118 ISBN 978 966 00 0692 8 Girnichij
enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim
2001 2004 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid
red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Bondarchuk V G
Geomorfologiya URSR H Radyanska shkola 1949 246 s Dmitriyev M I Geomorfologiya
USRR H Radyanska shkola 1936 Zagalne geomorfologichne rajonuvannya teritoriyi
Ukrayini Ukrayinskij geografichnij zhurnal naukovij zhurnal K 2004 1 S 3 12 ISSN
1561 4980 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994
472 s ISBN 5 7773 0043 8 Stecyuk V V Ekologichna geomorfologiya Ukrayini
navchalnij posibnik K Vidavnichij dim Slovo 2010 367 s Red Stecyuk V V K
Vidavnichij dim Slovo 2010 688 s Cis P M Geomorfologiya URSR L 1962 Volodimir
Sobashko 2003 Lviv Centr Yevropi ISBN 966 7022 56 0 Bajcar Andrij Tipi verhnoyi
mezhi lisu v Ukrayinskih Karpatah ta yih ohorona Visnik Lviv un tu seriya
geograf Vip 40 Chastina I Lviv 2012 s 101 107 Bajcar Andrij Ekologo geografichni
ta bioenergetichni osoblivosti Verhnoyi mezhi lisu v Ukrayinskih Karpatah
Eksperimentalna ekologiya Metodi teoriya praktika Visnik Zahidnogo centru
ekologiyi Vipusk 2 Lviv 1999 s 45 51 Bajcar Andrij Istoriya pohodzhennya ta
vikoristannya nazvi nazvi Karpati A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip
50 Lviv 2016 s 22 33 Inzhenerno geomorfologichnij analiz Karpatskogo regionu
Ukrayini G I Rudko Ya S Kravchuk Lviv nac un t im I Franka L 2002 172 c Bibliogr
s 168 170 Osnovi vidnovlennya funkcionalnoyi suti karpatskih lisiv M A Golubec
Lviv Vid vo Kompaniya Manuskript 2016 144 s ISBN 978 966 2400 49 6 Mala girnicha
enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya
644 s Mackiv B V Pukach B D ta in Poyasnyuvalna zapiska do derzhavnoyi geolkarti
Ukrayini m bu 1 200000 arkushi Hust Nadvirna Kiyiv 2009 187 s Geomorfologiya
Skibovih Karpat Ya S Kravchuk Lviv LNU im I Franka 2005 232 s Relyef Ukrayini
ISBN 966 613 418 7 Kravchuk Ya S Geomorfologiya Poloninsko Chornogirskih Karpat
Monografiya Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2008 188 s Voloshuk M
D Gileckij J R Vodno erozijni procesi u prirodnih kompleksah Ukrayinskih Karpat
monografiya Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2022 124 s ros Shnyukov E F Chekunov
A V Vilov O i dr Priroda Ukrainskoj SSR Geologiya i poleznye iskopaemye K
Naukova dumka 1986 184 s ros Marinich A M Pashenko V M Shishenko P G Priroda
Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie K Naukova dumka
1985 224 s ros Geomorfologiya Ukrainskoj SSR Pod obsh red I M Roslogo K Visha
shkola 1990 287 s ros Gornye strany Evropejskoj chasti SSSR i Kavkaza M Nauka
1975 PosilannyaUkrayinski Karpati u sestrinskih VikiproyektahFajli u
Vikishovishi Orografichna karta Ukrayini 31 lipnya 2021 u Wayback Machine
Zhittya Ukrayinskih Karpat 24 grudnya 2021 u Wayback Machine Svit Karpat 11
sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinski karpati 30 sichnya 2019 u Wayback
Machine Portal Ukrayinski Karpati 7 travnya 2021 u Wayback Machine Igor Melika
Stezhkami Karpat 1 chervnya 2012 u Wayback Machine fotogalereya Ukrayinskih
Karpat vsi hrebti i masivi Ridkisni ta znikayuchi vidi bukovinskoyi flori i
fauni 5 travnya 2021 u Wayback Machine Frankfurtske zoologichne tovaristvo
adaptuvalo SMART dlya zapovidnih teritorij Ukrayinskih Karpat

Дата публікації: Червень 15, 2024, 01:02 am
Найбільш читані
 * Листопад 27, 2024
   
   
   ПЕРША УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА

 * Грудень 05, 2024
   
   
   ПЕРША МЕКСИКАНСЬКА ІМПЕРІЯ

 * Листопад 25, 2024
   
   
   ПЕРША АВСТРІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА

 * Листопад 08, 2024
   
   
   ПЕРРІ БАМОНТЕ

 * Грудень 01, 2024
   
   
   ПЕРЕХІДНІ ЛІСОСТЕПИ ЦЕНТРАЛЬНИХ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ


Щодня


 * ПАСАЖИРСЬКИЙ ЛІТАК


 * ІНТРОДУКОВАНІ ВИДИ


 * ГЕКОН НАПІВПАЛИЙ ТУРЕЦЬКИЙ


 * КОТЯЧА ЗМІЯ КАВКАЗЬКА


 * СИРІЯ


 * AUSICHICRINITES ZELENSKYYI


 * КОНСТИТУЦІЯ США


 * ГОМІНДАН


 * ФОРТ-ВЕРТ


 * ЛОРЕНЦО БЕРНІНІ




NINA.AZ - СТУДІЯ

 * Вікіпедія


ПІДПИСКА НА РОЗСИЛКУ

Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші
новини.

Будемо на зв`язку

Зв`яжіться з нами
DMCA Sitemap Feeds
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadaş Mammedov
Топ